Перший буддійський

Ви точно пам’ятаєте образ Йоди, Гранд-майстра Ордену джедаїв. Як зазначає буддійський вчений Александр Берзін, Джордж Лукас здійснив подорож до Дгарамсали, що в Індії, перш ніж зняти «Зоряні війни», і зустрів учителя тибетського буддизму на ім’я Ценшаб Серконґ Рінпоче, який був ментором Далай-лами та його партнером для філософських дебатів. «Ценшаб Серконґ Рінпоче був чоловіком масивної статури, із поголеною головою, у червоній робі та глибоко зморшкуватим обличчям, через що він виглядав старшим за свій вік. Його скромна та мудра поведінка, а також вишуканий гумор робили його схожим на архетипного мудреця з байок. Ці якості не лишалися непоміченими серед західних людей, які з ним зустрічалися. Побачивши його в Дгарамсалі, творці популярного фільму «Зоряні війни» вирішили використати його як модель для Йоди, духовного наставника з цього епосу. Рінпоче ніколи не бачив цей фільм, але, без сумніву, його б розважила така карикатура». Нижче пропонуємо вашій увазі коротенький уриво...

Злість, страх, заздрість — зазвичай, ми соромимось своїх так званих “жахливих” емоційних патернів. Проте, Цокні Рінпоче говорить: якщо подружитися з ними, то стається магія. Ми перестаємо боятися. Прекрасні монстри Усі ми маємо певні проблеми, непрості емоційні патерни, що роблять наші життя та стосунки складнішими. Це може бути відчуття власної неважливості, різні види страху, лицемірство, заздрість або нераціональний гнів. Варіантів безліч. Часто ми відчуваємо сором або ж роздратування через власні недоліки. Ми чинимо їм опір, реагуємо або ж ненавидимо їх. Зазвичай ми хочемо, щоб вони зникли. Мені подобається називати ці недоліки прекрасними монстрами. Прекрасні монстри — це патерни наших реакцій, які трохи або ж сильно деформовані. Наприклад, якщо ми почувались недооціненими в дитинстві, то в дорослому віці можемо гостро реагувати на просту критику чи звинувачення. Така гостра реакція — це прекрасний монстр. У словосполученні “прекрасні монстри” важливі обидва слова. Як...

“ У Великій Довершеності (Дзоґчені) вся штука в тому, чи ми розпізнаємо нашу істинну природу й чи усвідомлюємо, що ця природа проявляється через досвідне переживання. Сон — це відображення нашого власного ума. У це неважко повірити, але хіба після того як прокинешся - так само, як будди пізнали, вже після пробудження, що буття й об’єкти самсари є ілюзорними. Тож так само, як нам потрібно тренуватися, щоби розпізнавати ілюзорну природу сну, й нам слід практикувати, щоб розпізнати ілюзорну природу стану неспання. Маючи певне розуміння щодо того, як виникає сон, легше зрозуміти, що означає “ілюзорний” та “позбавлений власного існування”. І що важливо, значно легше застосовувати це розуміння до нашого досвіду. Процес поставання досвіду такий самий, як процес нашого спання чи неспання. Світ є сном, вчитель і вчення є сном, результат нашої практики є сном. Не знайдемо жодної шпаринки у цьому сні, аж допоки ми не вивільнимося в чисту ріґпу. Поки цього не відбулося, ми снимо себе й наші житт...